"Народитися в сорочці" – значить, бути щасливим у житті. Тож сорочка – це не лише частина нашого гардеробу, а певна закодована сукупність енергій, що творять довершену та гармонійну долю людини.

 

Відомо, що найбільш древніми є прості геометричні орнаменти. Коло є одним із початкових. Як символ сонця воно походить із язичницької релігії, де означає божественну, життєдайну енергію. Коло це також безперервність буття і вічність.

Квадрат символізує досконалість, гармонію, порядок. Перехрещений квадрат, який часто вишивають зокрема на чоловічих сорочках, означає «земне поле». Квадрат в українській традиції є одним із символів землі. Квадрат – знак особливого числа 4, яке українці розуміли як символ першоелементів. Це чотири точки земної кулі: сторони світу; пори року; життєві цикли; частини доби…

Ромб є архаїчним знаком. Його пов`язують із плодючістю людини і землі. Основою розшифрування значення символу є чоловіче та жіноче начало. Він складається з двох трикутників. Та найцікавіше те, що в праукраїнському розумінні три кути ромба тримає жінка (як три кути оселі), а лише четвертий – чоловік, який завершує цілісність. Ромб (із крапкою посередині) є символом засіяного поля, яке мало надзвичайно велике значення для наших предків, означало достаток і добробут. Крім простого ромба на українській вишивці дуже часто зустрічається ромб з гачками (вусиками). Цей знак називають «жаба» і символізує він плодючість. Адже ця тварина у давніх віруваннях пов`язувалась із небесною вологою, яка дає життя. Одяг із вишитими ромбами молода жінка, завагітнівши, мала носити аж до народження дитини. Адже цей символ слугував сильним оберегом.

Трикутник давніх віруваннях – символ вузької брами, що веде до вічного життя. Символ єдності трьох світів: земного або явного, підземного або невидимого, небесного або духовного. Це три стихії — вода, вогонь та повітря. Три рівні буття, тривимірність світу. Символ трикутника здавна асоціюється зі стихією Вогню. Деякі дослідники вважають сучасною варіацією трикутника знак тризуб.

Трикутники, що доторкаються вершинами один до одного, нагадуючи «пісочний годинник», символізують Світ та Антисвіт. А місце їх дотику є своєрідним місцем переходу із одного світу до іншого. Інколи між трикутниками зображають лінію, що зветься «Кільцем Великого Світіння», яка символізує дзеркало, де один світ віддзеркалюється в іншому і навпаки.

На старовинних українських вишивках можна побачити подібні до трикутника фігури – шеврони – це ті самі трикутники, які не мають основи (незамкнуті). Ті з них, які обернуті вершиною вниз, означають жіночу, або матеріальну сутність, вершиною вгору – чоловічу, духовну. 

Хвилясті лінії, сигми, зигзаги пов`язують із водою. Дослідники давньої символіки відзначають, що малюнок вертикально розташованих паралельних зигзагів позначав дощ, що падає зверху, а горизонтальні зигзагоподібні або прямі лінії могли символізувати небесну вологу. Фігура спіралі також означала плинність часу та циклічний рух сонячного диска. 

Хрест (зокрема різні його модифікації) – один із найпоширеніших знаків у світовій культурі загалом. Він багатогранний і невичерпний та, на відміну від кола і квадрата, символізує ідею центричності, а не розмежування простору. Цікаво, що прямий хрест – це символ Сонця, Творця, чоловічого начала. Косий хрест – уособлення жіночого начала, Місяця. Накладання цих двох фігур дає подвійний хрест, або 8-променеву зірку – символ об`єднання двох начал. Відомо, що ще у дохристиянські часи хрест служив оберегом від злих духів. Перехрещення двох ліній символізувало зустріч Земного з Небесним. Хрест означає також гармонію чотирьох стихій: вогню, води, землі і повітря. Хрест у колі – астрологічний символ Землі.

Свастика – це той самий хрест, але у русі. Символ сонячного культу, в магічну силу якого вірили усі древні народи. В давніх українців він асоціювався із силою домашнього вогнища, родинним щастям. Сварга може бути ліво- та правосторонньою. Лише остання означає рух за Сонцем. Сварга,  повернута  проти  годинникової  стрілки,  вважалася  символом  оберегового духовного  полум'я,  а  за  годинниковою стрілкою  –  символом  родинного  вогнища. Сварга – давній, енергетично дуже сильний знак.

 

Зірки, розкидані по рукавах і зібрані в геометричний орнамент, – це уявлення про структуру Всесвіту, що вже є не хаотичним і безладним, а упорядкований і гармонійний.

Символи води і сонця здавна символізували найважливіше – життєдайну силу, необхідну для земного життя та процвітання. Символи води зображували у формі букви S чи у вигляді ніби згорнутого вужа, а символи сонця – у формі квітки чи восьмипелюсткової розетки. Дві стихії, що утворили земне життя, а тому їх треба розуміти як вологу материнську і вогненну батьківську енергії.

 

В основі рослинного орнаменту лежить культ поклоніння природі, рослинам. Крім поширеного символу «дерево життя», який зображується стилізовано у формі листя або гілок, у вишивках із рослинним орнаментом популярні зображення Берегині, використання таких мотивів, як «виноград» – символ добробуту, щасливого одруження, «барвінок» – символ кохання тощо.

Вишиті символи калини благословляють на продовження роду. Добре, коли на весільних рушниках чи весільному вбранні вишита саме калина. Калина – дерево нашого українського роду. Колись у сиву давнину вона пов'язувалася з народженням Всесвіту, вогняної трійці: Сонця, Місяця і Зірки. Тому і назву свою має від давньої назви Сонця – "Коло". А оскільки ягоди калини червоні, то й стали вони символом крові, невмирущого роду та відродження. Саме тому весільні рушники, дівочі і навіть парубочі сорочки розквітають тими могутніми гронами.

"Хміль" дуже близький до символіки води й винограду, бо несе в собі значення розвитку , молодого буяння та любові. Можна сказати, що візерунок хмелю – це весільна символіка. Хміль розкошує на сорочках дівчат та парубків. Використовується на весільних рушниках, пов'язаний з любов’ю, молодістю та продовженням роду.

 

Мак здавна використовується в українських оберегах – він має чарівну силу і захищає від усякого зла. Давні українці вірили, що кожна квітка маку несе в собі пам'ять невмирущого роду. 

Дуб символізує чоловічу енергію та силу. Дуб і калина - мотиви, що найчастіше зустрічаються на парубочих сорочках і поєднують у собі символи сили і краси, але сили незвичайної, краси невмирущої. В дохристиянські часи дуб був символом бога Перуна – покровителя сонячної енергії, Життя та розвитку.

 

Лілія – символізує дівочі чари, чистоту та цноту. Разом з нею в орнаменті обов’язково присутній хрест, а сама квітка схожа на двох пташок. Відбувається єднання вологої материнської енергії та сонячної батьківської. А хрест ніби благословляє на створення сім’ї.

Квіти чи зорі, які вишивають нескінченним узором-смужкою символізують постійне оновлення, безкінечність. Узори з трояндами укладалися за законами рослинного орнаменту, що означало безперервний сонячний рух з вічним оновленням.

 

Ружа присутня в орнаментах багатьох областей України. Одна з улюблених квіток, якими обсаджували хати та ретельно їх плекали. Пов’язана зі староукраїнською назвою крові. Укладалася у візерунок в вишивці по колу, символізуючи неперервність роду.

У вишивках зооморфних (тваринних) орнаментів зображуються: кінь, заєць, риба, жаба; з птахів – півень, сова, голуб, зозуля; з комах – муха, метелик, павук, летючі жуки. В багатьох випадках зооморфні орнаменти є своєрідним, властивим тільки вишивальниці, зображенням, в якому відбивається її індивідуальне бачення узору. У подібних орнаментах виступають у різноманітних часто химерних сплетеннях (однак зі збереженням традиційних вимог до композиції) заячі та вовчі зуби, волове око, коропова луска, баранячі роги тощо. Такі орнаменти мають давні тотемічні коріння. Парне розташування птахів у народному мистецтві уособлює кохання і вірність. Розміщують птахів голівками один до одного. Іноді  вони тримають у клювиках гілочку чи ягідку калини. 

 

Соловей та зозуля – вишиваються на дівочих рушниках. Нерідко їх саджають на гілки калини, що символізує продовження роду.

Голуби. На весільних рушниках вишивають пари голубів як символ любові і злагоди, півнів як початок нового дня, нового життя, лебедів на знак вірності один одному.

Павич – жар-птиця, що несе в собі сонячну енергію. Ця поважна пташка уособлює сімейне щастя та благополуччя.

 

Ластівка – пташка, що несе добрі новини, знак весни і початку нового життя. Соколи, голуби, півні – все це символи молодят.

Півень – захисник від зла; символізує схід сонця, світло, вогонь.

Олені – прадавній потужний образ, що несе щастя і добробут. У більш сучасних вишивках майже не зустрічається. 

 

Велике значення при виборі орнаменту слід приділити вишивальним швам і кольорам вишиванки, також дуже важливими є правильний вибір символів для сорочок-вишиванок: на дитячому одязі, приміром, не повинно в жодному разі бути весільних символів, доречними будуть орнаменти квітів, метеликів, пташок (усі вони символізують побажання здоров‘я). На чоловічих вишиванках не має бути жіночих символів і навпаки.